Бутират 99% Аша

А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.

Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.

Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.

Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!

Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!

На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.

Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.

Давай, мажор, слушай, я тут расскажу тебе историю про то, как я нынче закладки пытался подцепить, накуриться нахаляву и впарить чалому некачественный бутират. Сидим в дворе, водочки попиваем, а тут подходит один пацан, вся такая движуха вокруг него была. Личинки какие-то, плясать начали. «Что там, чувак?» – спрашиваю. А он рассказывает, что знает, где можно бутир-то найти. В общем, меня дёргнуло, и я решил проверить, что за вкусняшка.

Короче, он взял меня с собой, и мы двигаем на другую окраину города. Приехали к такому дворику, где по соседству стояла пивная. Чайку на крышу оттопыриваем и смотрим, как народ ходит-передвигается. Чалый пацан, оказывается, здесь страдает: регулярно заказывает закладки и торчит почти постоянно. Щас тебе расскажу, как я ухитрился его обмануть.

И вот, я открываю свою волшебную коробочку, готовый произвести впечатление на этого чалого. Банку пивка в правую руку, закладку влево. Чалый тащится, его глазки загорелись. Все тип-топ!

Такой мощный запах, да передоза то там точно не будет!

Ну, что ж, друзья, теперь пора превращаться в дельфина! Делимся наркотиком, курю кусты и набираюсь опыта в движении. Вот мы сажаемся на качели – я с бутылкой пива в руке, а чалый с закладкой во рту. До краёв пузырька далеко не дотягивает, а я буду в этом оветвленном пути шедевральным.

Мы пропускаем пусть немного времени, но такое ощущение, что прошло столетие. Мы торчим сутками, двигаемся везде, где только возможно. Не подозреваю, как проходит время, пока вдруг веером не залетает пацан.

Да ладно, братан, не нужно дергаться. Тебе все объясню. В общем, вчера вечером мне такой торгаш подкатил, говорит, у него закладки такие, что ты просто в них утонешь. Ну, я и подумал, что шанс не упустил, и взял парочку. А оказалось, что это такой курортный дельфин, а не закладка! Я просто офигел! До сих пор кайфую, чувак!

Ребята, если у вас есть возможность, обязательно купите себе эту закладку! Не пожалеете, я обещаю!

Так, короче, забыв про наши предыдущие качели, мы начали кататься на дельфинах. И чалый просто накуривается от души! Сжимая банку пива в руке, он смеётся, как дурачок, и не может остановиться. А я? Я тоже не отстаю, конечно!

Эх, жизнь, дорогая, вот до чего ты доводишь нас, гопников-наркоманов…

И вот так друзья мои, мы торчим, курим, двигаемся и, конечно же, остаёмся такими же чалыми, какими и были. А в наших руках всегда банка пива, потому что без неё веселья просто не будет. И если у кого-то из вас есть возможность попробовать закладки или кататься на дельфинах, не отказывайтесь – это незабываемые впечатления. Но помните, гопники, всегда будут гопничать, и мы будем двигаться вперед, по своему пути. Жизнь одна, пацаны, насладимся ею по полной!